- схудлий
- —————————————————————————————сху́длийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
схудлий
Смотреть что такое "схудлий" в других словарях:
схудлий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до схуднути. 2) у знач. прикм. Худий, кістлявий … Український тлумачний словник
схудлий — [сху/длией] м. (на) длому/ д(‘)л ім, мн. д(‘)л і … Орфоепічний словник української мови
засмоктаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до засмоктати 1), 2). 2) у знач. прикм. Який має виснажений вигляд; схудлий, змарнілий … Український тлумачний словник
страшний — а/, е/. 1) Який своїм виглядом, своїми діями, великою силою, потужністю і т. ін. викликає, вселяє почуття страху, переляку. || Який своєю проникливістю, гостротою, розгубленістю і т. ін. викликає, вселяє почуття страху (про очі, погляд, усміх і т … Український тлумачний словник
схудлість — лості, ж. Властивість за знач. схудлий 2) … Український тлумачний словник
худий — 1) (який має недостатньо повне, тонке тіло), сухий, щуплий, щуплявий, сухоребрий, худюч[щ]ий; схудлий, похудлий, похуділий, охлялий, змарнілий (який схуд, став виснаженим); драбинчастий (дуже худий, з випнутими ребрами про коней) Пор. виснажений… … Словник синонімів української мови
росинант — іменник чоловічого роду, істота виснажений, схудлий кінь; шкапа книжн., ірон … Орфографічний словник української мови
